Ой Морозе, Морозенку,
Ой Морозе, Морозенку,
Ой да ти славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
Ой не так же Україна,
Як те горде військо.
Заплакала Морозиха,
Ідучи на місто.
"Ой не плач же, Морозихо,
Не плач, не журися;
Піди з нами, козаками,
Мед-вина напийся!"
"Чогось мені, козаченьки,
Мед-вино не п’ється:
Десь мій син Морозенко
З татарами б’ється!"
Із-за гори, із-за кручі
Удале військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
Та схилив же голівоньку
Сиву коню аж на гриву,
Та й розпустив чорні кудрі
Сиву коню до копитів.
То ж не грім в степу горгоче,
То ж не хмара світ закрила –
То ж татар велика сила
Козаченьків обступила.
Бились зранку козаченьки
До ночі глухої,
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Ні один козак не здався
Живим у неволю:
Полягли всі,
Не вернувся ні один додому.
Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята,–
Замучили молодого
Вороги прокляті!
Вони ж його не стріляли
Й на четі не рубали;
Тільки з його молодого
Живцем серце виривали.
Взяли його, поставили
На Савур-могилу:
"Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!"
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
«Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди».
«А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду».
Ой втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищеривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Де якії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Гей, там річка,
Через річку глиця —
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця...
Походження та примітки
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ (Пісня про Богдана Хмельницького).
Записана в 50-х роках XIX ст. в Галичині. Друкується за зб. Я. Ф. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси», ч. I, стор. 4—5. Відомо кілька записів цієї пісні.
Хмельницький — Богдан (Федір, Зиновій) Михайлович Хмельницький (народився близько 1595 р., помер 27 липня 1657 р.) — видатний державний діяч і полководець, в 1648—1657 рр. гетьман Запорозької Січі і всієї України. Богдан Хмельницький очолив український народ у визвольній війні проти шляхетської Польщі, за возз’єднання з Росією. Під керівництвом Хмельницького народні маси України здійснили свої віковічні прагнення і сподівання про возз’єднання з великим російським народом; Хмельницький наполегливо добивався возз’єднання України з Росією. В ході визвольної війни 1648—1654 рр. під керівництвом Хмельницького на Україні були створені великі збройні сили, які здобули ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами і визволили від ворога більшу частину України. Завершенням визвольної війни було всенародне проголошення возз’єднання України з Росією на раді в м. Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, Київської обл.) 8 (18) січня 1654 р.
Український народ на протязі віків оспівує Богдана Хмельницького в своїх численних піснях і думах. Відзначаючи видатні заслуги народного героя України Богдана Хмельницького, Радянський уряд в 1943 р. установив бойовий орден Богдана Хмельницького, а м. Переяслав, де відбулася історична Переяславська рада, перейменував у Переяслав-Хмельницький. В зв’язку з 300-річчям возз’єднання України з Росією м. Проскурів перейменовано в м. Хмельницький, а Кам’янець-Подільську область — в Хмельницьку; Богданові Хмельницькому встановлено пам’ятники.
Золотий Брод, Золотая Вода — поетична назва урочища Жовті Води (П’ятихатський район, Дніпропетровської обл.); у бою біля Жовтих Вод 6 (16) травня 1648 р. польсько-шляхетські війська зазнали цілковитого розгрому; українські війська, керовані Хмельницьким, здобули тут першу велику перемогу у визвольній війні 1648—1654 рр.
Джерело
Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с.
Тематичні розділи
Історичні пісні
Визвольна війна українського народу 1648—1654 років. Возз’єднання України з Росією
|
